Археологічні розкопки в місті Батурин
http://www.unian.ua
http://www.unian.ua
Починаючи з 1995 року, кожного літа в Батурині збираються археологи аби відкрити таємниці колишньої гетьманської столиці. Серпень цього року не став виключенням: археологічні дослідження проводилися на заміській садибі І. Мазепи на Гончарівці, також були закладені розкопи неподалік палацу К.Розумовського, поблизу собору Живоначальної Трійці та в парку “Кочубеївський”.
Експедицією керував кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії та археології України, старший науковий співробітник Центру археології та стародавньої історії України імені Д. Я. Самоквасова ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка В’ячеслав Скороход. З 2001 р. у Батурині працює відомий дослідник з Канади Володимир Мезенцев – співкерівник Батуринської міжнародної археологічної експедиції. В розкопках взяли участь студенти ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка, а також Глухівського національного педагогічного університету ім. О.П. Довженка, Сумського державного педагогічного університету ім. А.М. Макаренка, волонтери, науковці з Інституту археології НАНУ. Разом більше 80 осіб.
Експедицією керував кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії та археології України, старший науковий співробітник Центру археології та стародавньої історії України імені Д. Я. Самоквасова ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка В’ячеслав Скороход. З 2001 р. у Батурині працює відомий дослідник з Канади Володимир Мезенцев – співкерівник Батуринської міжнародної археологічної експедиції. В розкопках взяли участь студенти ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка, а також Глухівського національного педагогічного університету ім. О.П. Довженка, Сумського державного педагогічного університету ім. А.М. Макаренка, волонтери, науковці з Інституту археології НАНУ. Разом більше 80 осіб.
Завданням цьогорічних археологічних досліджень на території Батуринської фортеці, поблизу решток відкритого у 2006-2008 роках Троїцького собору, було виявлення вежі-дзвіниці, відомої з писемних джерел як “Мазепин стовп”. Був закладений розкоп площею 44 м2. В ньому археологи відкрили ями-погреби ХVІІ ст., ближче до фундаментів собору було досліджено кілька поховань церковного цвинтаря. Знайдені людські кістки без анатомічного ладу дослідники відносять до поховань, зруйнованих в ході побудови мурованого храму, чи останків загиблих від московської навали, тіла яких залишилися не похованими в листопаді 1708 р.
У цьому сезоні на території заміської резиденції гетьмана І. Мазепи на Гончарівці розбито три розкопи, метою яких був пошук слідів огорожі між палацом І. Мазепи і флігелем, місцезнаходження домової церкви та вивчення подвір’я садиби гетьмана. Були виявлені фрагменти керамічних полив’яних та теракотових кахлів з рельєфними геометричними і рослинними орнаментами. Серед знахідок є деталі одягу – пряжки та ґудзики; фрагменти білоглиняних люльок, кругової кераміки, скляних посудин, металеві предмети – наконечники стріл, цвяхи, накладки на пояс, ніж; монети ХVІІ ст. – початку ХVІІІ ст.: «чешуйки», «боратинки», турецька срібна монета, за якими можна датувати час існування житлової забудови маєтку І.Мазепи.
З метою дослідження культурного шару було закладено невеликий розкоп біля палацово-паркового ансамблю К.Розумовського, за північним його флігелем. В ході розвідки було виявлено давньоруське житло – напівземлянку розміром приблизно 3х3 м. У південному куті житла досліджена глинобитна піч грушоподібної форми, датована ХІІІ ст. Вона мала три різночасові устя-входи, тобто використовувалась тривалий час, а черінь печі був вимащений кількома шарами глини з вмазаними фрагментами кераміки. Таким чином було збільшено тепловіддачу цього опалювального пристрою. Біля печі знайшли рештки двох посудин, одна з яких – з кришкою. У цьому ж розкопі виявлено невелику траншею від огорожі часів побудови палацово-паркового ансамблю К. Розумовського з частиною розібраної цегляної кладки стрічкового фундаменту на вапняковому розчині.
У парку “Кочубеївський”, на території садиби генерального судді В.Кочубея, були закладені три розвідувальні траншеї з метою встановлення місцезнаходження дерев’яної церкви Введення Пресвятої Богородиці, побудованої господарем, яку у 1778 р. було перенесено в с. Матіївку. Слідів існування церкви на дослідженій ділянці не виявлено, натомість було знайдено 2 котловани. Вони засипані будівельним сміттям, у якому зустрічаються фрагменти цегли, кахлів, вінця керамічних посудин XVII ст. – матеріалів часів перебудов будинку генерального судді В.Кочубея.
Отже, завдяки праці археологів у Батурині, з кожним роком ми відкриваємо цікаві та трагічні сторінки його минулого. Ще багато невідомого залишається, ще не всі таємниці відкрила батуринськаземля, тому дослідження гетьманської столиці мають продовжуватися.
Немає коментарів:
Дописати коментар